|
Особливість
клініко-комп’ютерно-томографічних
зіставлення
в діагностиці ішемічних
інсульт
Торбінська
І. Л.
Міський
клінічна лікарня № 1,
нейросудинне відділення,
м. Одеса, Україна
Ішемічний
інсульти складають до 40% всіх
гострих порушень мозкового
кровообіг. В основі
патогенезу ішемічного інсульту
лежать тромбози магістральних
судин мозку або закупорка їх
атеросклеротичними бляшками з
наступним розвитком
гіперкоагуляції і порушенням
агрегації формених елементів.
Нами проведено
аналіз клініки 1174 хворих з
ішемічним інсультом, лікованих в
останні 3 роки в нейросудинному
відділення. Жінок було 568, чоловіків –
606. Вік хворих коливався в
таких межах: у жінок від 59 до 79
років, у чоловіків від 40 до 75 років. З урахуванням
розвитку захворювання, особливостей
клініки і даних інструментальних
дослідження
(електроенцефалографія,
доплерографії, ангіографії
судин мозку, комп’ютерної
томографії) була вьщелена група з
187 хворих, у яких основним
патогенетичним моментом
розвитку захворювання стало
порушення кровообігу в
магістральних судинах. За даними
доплерографії в 70% всіх спостережень
(131 хворий) порушення
кровообігу виявлені в
басейні загальної сонної артерії в
передній і середній мозкових
артерія. Комп’ютерна томографія
на 3-5-ту добу виявила наявність
вогнищевих змін в
лобно-тім’яних або
тім’яно-скроневих відділах головного
мозку у вигляді ішемічних вогнищ
різного ступеня щільності. До
особливостям клінічного перебігу
захворювання у даній категорії
хворих слід віднести
значну стійкість вогнищевих
неврологічних проявів у вигляді
геміпарез, порушення
чутливості за типом
парестезій різного характеру і
відносно повільна регресія
цих проявів.
Таких хворих з
ознаками поразки
магістральних судин після
консультації нейрохірурга
переводили в нейрохірургічні
відділення, де після проведення
каротидної ангіографії
здійснювали відповідні
хірургічні втручання на
сонних артеріях. В ранній
післяопераційний період (7-8-е
добу) хворих знову переводили в
нейросудинне відділення для
реабілітаційної терапії.
Використання сучасних
нейросудинних і ноотропних
препаратів (Церебролізин, аплегін,
фраксипарин, Мілдронат) у поєднанні
з дегідратаційною терапією
значно прискорювало регрес
неврологічної симптоматики.
Проведений
контрольні комп’ютерні
томографічні дослідження
(через 2-3 тижні) дозволили виявити
значне зменшення обсягу
ішемічного вогнища на тлі
розвитку помірної гідроцефалії. В
контрольному обстеженні
(комп’ютерна томографія) через 2 –
3 міс в ряді спостережень на місці
ішемічного вогнища виявлено
кістозні освіти.
На закінчення
слід зазначити, що
використання комплексних
сучасних методів
(доплерографія, комп’ютерна
томографія, ангіографія) у хворих
з ішемічним інсультом в перші
дні надходження в стаціонар
дозволяє в ранні терміни уточнити
патогенез ішемічного ураження.
Поєднання активної хірургічної
тактики і ранньої післяопераційної
реабілітації цієї категорії
хворих дозволило значно
зменшити летальність і поліпшити
результати лікування хворих з
ішемічними інсультами, в основі
яких лежить поразка
магістральних судин.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|