Діагностика порушень функції шунтуючих систем при гідроцефалії та вроджених інтракраніальних арахноїдальних кістах

Випуск 6’1998 · Нейрохірургічна патологія дитячого віку

Діагностика порушень функції шунтуючих систем при гідроцефалії та вроджених інтракраніальних арахноїдальних кістах

Діагностика
порушень функції шунтуючих
система
при гідроцефалії
і вроджених інтракраніальних
арахноїдальних кістах

Мухаметжанов
X., Івакіна Н. І., Щербакова Є. Я.,
Озерова В. І., Добровольський Г. Ф.,
Кулакова С. В., Гайтур Е. І.,
Мухаметжанов С. X., Ісхаков А. С. ,
Фісенко І.М.

Обласний
дитяча лікарня, м. Астана,
Республіка Казахстан
НДІ нейрохірургії ім. акад.
Н. Н. Бурденко РАМН, м. Москва, Росія

Метою сьогодення
повідомлення є діагностика
порушень функції шунтуючих
систем при гідроцефалії і
вроджених інтракраніальних
арахноїдальних кістах. За період з
1988 по 1998 рр. виконано 186
шунтуючих операцій, з них 123 —
при гідроцефалії (Г) і 66-при
вроджених інтракраніальних
арахноїдальних кістах (ВІАК). Вік хворих був від 1,5 до 59 років,
серед них було 123 чоловіків і 63 —
жінка. Вентрикулоатріостомія (ВАС)
проведена 72 хворим,
вентрикулоперитонеостомія (ВПС) —
86 і кістоперітонео-стомія (КПС) – 28
хворий. Діагностика порушень
функції шунтуючих систем (НФШС)
грунтувалася на даних
клінічного обстеження,
комп’ютерної томографії (КТ),
маг-нітнорезонансної томографії
(МРТ), однофотонної емісійної
томографії (ОФЕКТ), радіонуклідної
методики дослідження шунтуючої
системи, оглядової рентгенографії
органів черевної порожнини. Дослідження показали, що
дисфункція шунтуючих систем
спостерігалася в терміни від 1 місяця до 2
лет. Порушення дренажної функції
систем встановлено у 22 (1 1,8%)
хворих, причому дещо частіше при
ВПС, ніж при вас. Клінічно у
хворих при НФШС спостерігалося
повернення гіпертен-зіонних,
вогнищевих, дислокаційних
симптомів, а також
психопатологічних проявів,
спостерігалися до проведення
шунтуючих операцій. Місцевий
ознака “прокачивающей помпи”
може відзначатися і при НФШС і
свідчить про роз’єднання
помпи з вентрикулярним або
перитонеальним катетерами. При
Нфшс на КТ і МРТ виявляються
ознаки наростання гідроцефалії
або збільшення розмірів ВІАК, на
томосцінтіграммах-зниження
перфузії в субкортикальних
областях при гідроцефалії або в
областях навколо ВІАК. На оглядових
рентгенограмах черевної порожнини
при НФШС у трьох хворих був
виявлено вільно лежить в
черевної порожнини отсоединившийся від
помпи перитонеальний катетер. Радіонуклідна методика
дослідження функції шунтуючої
системи дозволяє найбільш
достовірно і переконливо
встановити порушення дренажної
функції системи і її характер при
наявності клінічних та КТ або МРТ
ознак НФШС і симптому
“прокачивающей помпи”. При НФШС
було виявлено: від’єднання
вентрикулярного катетера від помпи
у 2 хворих, перитонеального
катетера-у 3, роз’єднання
периферичного катетера на
від помпи до черевної
порожнини-у 3 (з них – в області шиї
– у двох і на рівні грудної клітини
– у одного хворого), порушення
прохідності катетера при вході в
черевну порожнину – у 2, псевдокісти в
черевної порожнини-у 2,
“безсимптомна” перфорація
стінки кишечника і вихід катетера
через пряму кишку-у одного,
піддіафрагмальне розташування
катетера-у 2, водянка яєчка-у
одного хворого та інші види
дисфункції-у 6 хворих. Така
чином, при наявності клінічних
ознак НФШС Комплексне
обстеження хворого дозволяє
виявити рівень і характер
порушення дренажної функції
система.


Попередня стаття


|

Наступна стаття



<<До попереднього розділу<<

До змісту

>>До наступного розділу>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску