|
Прогнозування
і профілактика
гнійно-запальних ускладнень
при ликворошунтирующих операціях у
хворих на гідроцефалію
Вишневська
Л. А
Інститут
нейрохірургії ім. акад. А. П.
Ромоданова АМН України, м. Київ,
Україна
Ликворошунтирующие
операції у хворих гідроцефалією в
2-10% випадків ускладнюються менінгітом,
менінгоенцефалітом, вентрикулітом.
Лікування цих ускладнень
представляє значні
труднощі, в зв’язку з чим особливе
значення набуває їх
профілактика. Для цілеспрямованої
профілактики велике значення
має своєчасне
прогнозування можливого
ускладнення, що і стало метою
справжньої роботи.
Для її реалізації
обстежено 335 хворих, яким
були проведені ликворошунтирующие
операції з приводу прогресуючої
гідроцефалії. У 40 з них в ранній
післяопераційний період виникли
гнійні ускладнення з боку
центральна нервова система.
Прогнозування ускладнень
проводили на підставі
комп’ютерного аналізу
розроблених нами інформаційних
карт за спеціальною програмою. Це
здійснювали на підставі розрахунку
діагностичного коефіцієнта (ДК)
за формулою Вальде та індексу
інформативності за методикою
Кульбака.
З великого
кількості клініко-лабораторних
ознак виділено 15, достовірно
впливають на частоту гнійних
ускладнення. При цьому було
виявлено, що якщо ДК
позитивний, то це
свідчить про те, що він
прогностично несприятливий, а
якщо негативний —
сприятливий. Сума всіх ДК
визначає ризик розвитку
ускладнення після операції.
Подальший аналіз
матеріалу показав, що якщо сума
ДК була негативною,
гнійно-запальні ускладнення
спостерігалися в 2,2% випадків. Якщо вона
досягала + 1 + 10, ризик зростав до 55%,
а якщо більше +10 — навіть до 96%. Цей
дані дали можливість
розробити тактику
профілактичних заходів. При
негативному ДК досить було
проведення планової
передопераційної підготовки,
включає в себе ряд
санітарно-епідеміологічних
заходів: контроль
бактеріальної мікрофлори з носа і
ротоглотки, ретельну підготовку
дренажної системи та операційного
поле. При підвищеному ризику розвитку
ускладнень, перед початком операції
з профілактичною метою вводили
подвійні дози антибіотиків і
проводили ретельну корекцію
гомеостаз. Ці події
дозволили зменшити частоту
гнійно-запальних ускладнень в
3 рази (з 3,6 до 1,2%).
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|