До питання про діагностику обсягу травматичних внутрішньочерепних гематом у дітей

До
питання про діагностику обсягу
травматичних внутрішньочерепних
гематом у дітей

Козинский
А.В.

Донецькийг
державний медичний
університету, обласна
клінічна лікарня ім.Калініна,
М. Донецьк, Україна.

Одним з найважливіших
критеріїв, що впливають на вироблення
показань до оперативного лікування
травматичних внутрішньочерепних
гематом, є правильна
оцінка розмірів гематом за даними
КТ-досліджень. Однак,
комп’ютерно-томографічна
картина не завжди вірно відображає
справжні розміри гематом.

Ми
проаналізовано 42
верифікованих клінічних
спостережень травматичних
внутрішньочерепних гематом у дітей в
віці до 14 років, у яких був
точно відомий обсяг гематом,
розрахований за даними
КТ-досліджень, і обсяг, який
був встановлений під час операції.
За віковими групами хворі
розподілилися наступним чином:
до 1 року-8 постраждалих, 1-7 років —
13, 8-14 років-21 потерпілий.
Епідуральні гематоми відзначалися у
22 постраждалих, субдуральні
гематоми – у 11, внутрішньомозкові
гематоми – у 5, поєднання двох видів
гематом – у 4 хворих.

Результат
проведеного аналізу показали, що
відповідність обсягів гематом,
отриманих при розрахунках за даними
КТ-досліджень і встановлених на
операції, істотно залежить від
того, чи була у постраждалих при
вступі в клініку анемія. Так,
якщо у хворих відзначалася анемія
(через будь-які хронічні
захворювань, гострої крововтрати з
забитих ран, носа та ін.), то обсяг
гематом, встановлений на операції,
значно перевищував обсяг,
отриманий при розрахунках за даними
КТ-досліджень.

Для аналізу
хворі були розподілені на дві
основні групи: Без анемії — 26
постраждалих і з анемією — 16
постраждалий.

У клініці нами
спостерігався тільки 1 пацієнт з
анемією, у якого субдуральна
гематома на АКТ головного мозку не
була видна, однак, у зв’язку з явною
клінічною картиною і непрямими
ознаками наявності внутрішньочерепної
гематоми, за даними
КТ-дослідження, була проведена
операція і видалена субдуральна
гематома об’ємом 30 мл.

У всіх 16
постраждалих з анемією середній
обсяг внутрішньочерепної гематоми, по
даними КТ-досліджень, становив
21,3 мл. середній же обсяг,
встановлений під час операції
становив 48,5 мл, що більш ніж у 2
рази перевищує розрахункові дані. Достовірність отриманого
результату дуже висока
(коефіцієнт Стьюдента 4,9). Обсяг
гематоми на операції вимірювали з
допомогою мірних циліндрів. Однак
досить часто таким методом
неможливо було точно виміряти
обсяг гематоми. Тому, щоб
виключити похибка в отриманих
даних через можливу помилку
хірургів, була обстежена
контрольна група хворих за той
же період часу, у яких не було
анемія. У цій групі середній обсяг
гематом, отриманий при розрахунках по
даними КТ-досліджень, склав
40,8 мл. Обсяг ж гематом,
встановлений на операції,
склав 50,9 мл. І навіть ця різниця в
обсягах виявилася недостовірною
(коефіцієнт Стьюдента 1,1).

При порівнянні
даних по 2 групам хворих, видно,
що середні обсяги гематом по
даними операцій приблизно
рівний. Обсяги ж, отримані при
розрахунках за даними КТ-досліджень,
значно відрізняються. Якщо у
постраждалих без анемії середній
обсяг, отриманий на операціях,
перевищував обсяг за даними
КТ-досліджень на 10,1 мл. , то у
хворих з анемією на 27,2 мл. Таким
чином, навіть якщо припустити,
що деяка різниця в обсягах
обумовлена помилкою хірургів в
вимірі операційного обсягу
гематоми, то, незважаючи на це, ми
отримуємо, що у хворих з анемією
різниця у визначенні обсягів
перевищує 17,1 мл. (що більше
середнього обсягу гематом,
отриманого при розрахунках за даними
КТ-досліджень, на 80,3%). При
статистичній обробці
достовірність цієї відмінності дуже
велика (коефіцієнт Стьюдента 3,4).