|
Нейрохірургічна
патологія дитячого віку
Хірургічний
лікування
травматичних внутрішньочерепних
гематом у дітей
Кондратенко
В. І., Козинський А. В.
Донецький
державний медичний
університет, Обласна клінічна
лікарня
він. Калініна, М. Донецьк, Україна
Наші спостереження
охоплюють 106 хворих у віці від
3 міс до 14 років з важкою
черепно-мозковою травмою і
внутрішньочерепними гематомами.
Хворі були
розділені на вікові групи: до 1
року-14 постраждалих, 1-3 роки-5,
4-7 років -27, 8 – 14 років – 60
постраждалий. У всіх вікових
групах розподіл
постраждалих за видами гематом було
приблизно однаковим: епідуральні гематоми становили
від 35,7 до 44,4% від числа всіх гематом (в
загальній віковій групі -40,6%); субдуральні гематоми у віці
до 1 року зустрічалися кілька
частіше (35,7%), в інших вікових
групах – від 18,3 до 20% від числа всіх
гематом (в загальній віковій групі
– 20,8%); внутрішньомозкові гематоми
становили від 14,3 до 26,7% (у загальній
віковій групі-22,6%); поєднання
різних видів гематом спостерігали
у 14,3-20% постраждалих (у загальній
віковій групі-16%). Всі види
гематом переважали у віковій
групі від 8 до 14 років, що пов’язано з
більш активним способом життя і
меншим контролем з боку
дорослих (більшість травм в цій
групі були отримані під час ігор
надворі).
З числа всіх
постраждалих прооперовано 80
хворий. З них практично всіх
постраждалих з гострими і
підгострими внутрішньочерепними
гематомами оперували відразу після
надходження в клініку: в терміни до 1
добу після травми-34 постраждалих,
від 1 до 3 діб-18, від 4 до 21 діб-17, і
пізніше 21 добу після травми (з
хронічними внутрішньочерепними
гематомами) – 11 постраждалих.
Летальний результат
настав у 15 оперованих хворих,
у тому числі у 10 з великими
внутрішньомозковими гематомами або
поєднанням різних видів
гематома. Всі постраждалі, у
яких настав летальний результат,
надходили в клініку вже у важкому
або вкрай важкому стані, в
стадії грубої клінічної
декомпенсації або термінальної
стадій. Летальний результат у
оперованих хворих настав в
терміни від 12 год до 15 діб після травми (у
більшості – через 2-4 діб після
травма). При КТ-дослідженні
головного мозку у них виявляли
внутрішньомозкові гематоми або
поєднання декількох видів гематом
об’ємом від 10 до 70 мл або
оболонкові гематоми об’ємом від 30
до 160 мл. У всіх випадках відзначалися
виражений перифокальний, рідше
генералізований набряк головного
мозку, виражене здавлення
шлуночкової системи і зміщення
серединних структур головного мозку
у протилежну найбільшому
ураження головного мозку сторону
на 0,5-1,5 см.
За винятком тих
постраждалих, у яких настав
летальний результат, у переважної
більшості хворих після операції
покращувався загальний стан,
спостерігалася стабілізація
вітальних функцій (зазвичай в терміни
від 6 год до 1,5 діб після операції).
Осередкова і загальномозкова
неврологічна симптоматика у
більшості оперованих хворих
значно регресувала в терміни
від 3 до 7 діб після операції. При
КТ-дослідженні у них виявляли
внутрішньочерепні гематоми
приблизно таких же розмірів,
як і у померлих хворих, але набряк
головного мозку, здавлення
шлуночкової системи і
дислокаційні явища були менш
висловлений.
Не оперували 26
хворий. Летальний результат настав у
9 неоперованих постраждалих. Із
них у 7 після надходження в клініку
стан прогресивно погіршувався
і швидко настав летальний результат
(у терміни від 1 до 14 годин після травми).
КТ-картина у цих постраждалих була
приблизно така ж, як і у
оперованих хворих з летальним
результат. 2 постраждалих не
оперували у зв’язку з
множинними внутрішньочерепними
гематомами (у одного-з
внутрішньомозковими гематомами, у
іншого – з поєднанням
субдуральної і внутрішньомозкових
гематом) невеликих розмірів і
різної локалізації за даними
(КТ-досліджень). Летальний результат у
них настав через 5 і 28 діб після
травма.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|