|
Хронічний
епідуральна Стимуляція
спинного мозку і глибоких структур
головного мозку
при неврогенних больових синдромах
Коливанов
М. В., Шабалов В. А., Щекутьєв Г. А.,
Архипова Н. А., Засоріна М. А.,
Бикова В. І., Гімранов Р. Ф.
Інститут
нейрохірургії ім. Н. Н. Бурденко,
РАМН, м. Москва, Росія
За період з 1995 по
1998 рік в Інституті нейрохірургії
імплантація систем для хронічної
протибольовий епідуральної
стимуляції у 21 хворого (середній
Вік 50 років). Середня
тривалість існування
больового синдрому склала 6 років і
8 міс. У 6 з них було пошкодження
плечового сплетення різної
етіології (травма, постлучевой
фіброз, пухлини) , 1 хвора з шийної
симпаталгією, 4-з
деафферентаціоннимі болями після
травми хребта і спинного
мозку, 5 хворих з рецидивуючими
болями після операцій на
поперековому відділі хребта і 1
хвора зі спінальним
арахноїдит.
Показаннями до
операції були стійкі болісні
болі неврогенного характеру, не
купирующиеся анальгетиками і
специфічної протибольової
психотропною фармакотерапією.
Хворі до і після
операції обстежувалися
нейропсихологом і психіатром, а
також досліджувалися за допомогою ЕЕГ і
ССВП.
У 14 ” хворих
імплантація електродів
проводилася під загальним наркозом
інтраламінарно. У 8 хворих
імплантація проведена пункційним
методом з інтраопераційною
стимуляцією (ІС) і подальшою
тестовою стимуляцією протягом 5-7
день.
Позитивний
ефект в ранньому післяопераційному
періоді відзначався у 67%
оперованих хворих. У 10 з них
зменшилася інтенсивність болю (5
з них були оперовані з
використанням ІС), у 8-змінювався
характер болю. У всіх хворих
відзначено зменшення дози або
повна відмова від прийому
аналгетичних препаратів.
У катамнезі (від 6
меса.) позитивний ефект
зберігався лише у 3 хворих (16%) (2 з
них оперовані з використанням
ІС). Загальне число катамнестически
обстежених хворих становить
19. Хороший ефект-практично
повне купірування больового
синдрому відзначений у 1
хворий.Задовільний —
часткове зниження больового
синдрому і поліпшення якості
життя – у 2 хворих.
Незадовільний
результати в ранньому
післяопераційному періоді
спостерігалися у 7 хворих (33%).
Електроди у цих хворих були
видалений. У катамнезі (до 6 міс.)
незадовільні результати
відзначалися у 16 (84%) хворих.
Ускладнення
склали 14,3%. У 2 (9,5%) випадках
відзначався обрив електродів і в
одному випадку (4,8%) спостерігався
асептичний менінгіт.
Імплантація
електродів в глибокі структури
головного мозку проводилася у 2
хворих з ураженням плечового
сплетіння. В обох випадках точкою
цілі були вентрокаудальне ядро і
серединний центр таламуса.
Показанням служили неврогенні
болі, непереборні при стимуляції
спинного мозку. Імплантація
проводилася за стандартною
стереотаксичної методикою. В
післяопераційному періоді у обох
хворих при стимуляції відзначалися
відчуття стиснення в хворій руці.
Однак лише у однієї хворої на цьому
тлі відзначався чіткий регрес
хворіючи.
Хронічний
епідуральна Електростимуляція
спинного мозку і глибоких структур
головного мозку може бути
методом вибору в лікуванні важких
неврогенних больових синдромів.
Підвищення ефективності даного
методу лікування повинно бути
засноване на ретельному виборі
хворих, використанні
інтраопераційної пошукової
стимуляції і вдосконаленні
систем для нейростимуляції.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|