|
Особливості
анестезіологічного забезпечення
хірургічного лікування хворих із
невралгією трійчастого нерва
Базік О.М.,
Борщевський В.В., Сапон М.А., Посохов
М.Ф.
Iнститут
нейрохірургії ім. акад. А.П.
Ромоданова АМН України, м.
Київ,Україна
Проведено аналіз
результатів лікування 73 хворих (30
чоловіків та 43 жінки) із невралгією
трійчастого нерва у віці від 38 до 85
років (середній вік хворих становив
64,3 року), що перебували у Iнституті
нейрохірургії з 1995 по 1998 рр.
Переважно відзначали наявність
патології другої та третьої гілок
трійчастого нерва — 39 хворих.
Похилий вік та
особливості супутньої соматичної
патології значно обмежували
діапазон можливих хірургічних
втручань. Анестезіологічний ризик
при проведенні таких довготривалих
операцій, як мікросудинна
декомпресія корінця трійчастого
нерва, значно перевищував
хірургічний. У зв“язку з цим
методом лікування таких хворих
було обрано ретрогаселярну
ризотомію чутливої порції корінця
трійчастого нерва, яка
відрізнялась високою ефективністю
та низькою травматичністю,
вимагала незначних затрат часу на
її проведення.
З метою зменьшити
ризик оперативного втручання
проводили передопераційну
підготовку хворих із врахуванням
особливостей супутньої соматичної
патології (нормалізація функції
серцево-судинної системи,
водно-електролітного балансу, та
системи згортання крові),
призначали загальнозміцнювальну
терапію.
Одним із суттєвих
моментів передопераційної
підготовки та проведення
анестезіологічного забезпечення
оперативного втручання було те, що
хворі протягом тривалого часу
приймали великі дози аналгетиків,
протиепілептичних препаратів та
інших медикаментів. Ці хворі також
неодноразово переносили блокади та
різні хірургічні втручання на
гілках периферичних нервів.
Відносна
короткочасність операції, потреба
мовного контакту із пацієнтом в
ході оперативного втручання
спонукали нас до застосування
внутрішньовенного наркозу з
використанням препаратів короткої
та ультракороткої дії у поєднанні з
нейролептаналгезією.
Аби забезпечити
достатню глибину наркозу під час
найболючішого етапу операції —
проведення зонда через овальний
отвір — використовували
пропанідид (сомбревін), завдяки
якому наркоз наставав швидко —
через 30-40 с, без стадії збудження.
Стадія хірургічного наркозу триває
3-5 хв, що цілком достатньо для
проведення зонда до корінця
трійчастого нерва. Після
закінченнядії препарату
свідомість відновлюється досить
швидко, ми не спостерігали
післянаркозного пригнічення
центральної нервової системи, що
значно полегшує контакт з хворим у
ході операції.
У 29 хворих пункція
овального отвору була утруднена
спайковім процесом та наявністю
звапнень при основі черепа,
пов“язаних із попередніми
маніпуляціями, а також віковими та
анатомічними особливостями черепа.
У цих випадках виникала
необхідність у повторному, а іноді
й неодноразовому проведенні
кріозонда через овальний отвір, що
прізводило до використання
анестезіологічних препаратів з
більш тривалим терміном дії (натрію
тіопентал) чи повторного введення
пропанідиду.
Вихід із наркозу
відбувався швидко, рідко
супроводжувався побічними явищами.
У тих випадках,
коли заздалегідь передбачали
складності з проведенням кріозонда
через овальний отвір чи виникала
необхідність у післяопераційному
знеболюванні, використовували
буторфанолу тартрат (стадол), що при
одноразовому його введенні
забезпечувало знеболювальний
ефект протягом 3-4 год.
У
післяопераційний період проводили
терапію, спрямовану на запобігання
порушенням функції
серцево-судинної системи, органів
дихання, тромбоемболічних
ускладнень. Своєчасна діагностика
гіперкоагуляційного стану
згортання крові та проведення
антикоагулянтної та судинної
терапії дозволяло уникнути
тромботичних ускладнень.
Таким чином,
застосування препаратів для
внутрішньовенного наркозу
короткої та ультракороткої дії
дозволяє значно зменшити ризик та
забезпечити адекватні умови для
проведення хірургічного втручання
при невралгії трійчастого нерва, що
має суттєвий вплив на безпосередні
та віддалені результати лікування.
Показаннями до
оперативного втручання був
виражений больовий синдром, що не
піддавався консервативному
лікуванню протягом тривалого часу,
в тому числі й блокадами
периферичних гілок трійчастого
нерва, рецидиви захворювання після
використання деструктивних
методів лікування.
Доступ до
чутливого корінця трійчастого
нерва здійснювали через овальний
отвір за методикою Л.Я. Лівшиця.
Руйнування волокон чутливої порції
корінця трійчастого нерва
здійснювали шляхом кріодеструкції
за допомогою спеціально
розробленого пристрою із
кріозондом діаметром 1,2 мм (В.I.
Сипитий та співавт., 1988).
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|