|
Хірургічний
методи відновлення функції
верхньої кінцівки при
травматичному пошкодженні
плечового сплетення
Сміянович
А. Ф., Сидорович Р. Р.
НДІ
неврології, нейрохірургії та
фізіотерапії м. Мінськ, Республіка
Білорусь
Підвищення
ефективності хірургічного
лікування наслідків
травматичних ушкоджень
плечового сплетення (ПС) має не
тільки медичне, а й соціальне
значення. Результати залежать в
першу чергу від правильного
вибору тактики лікування.
Нами застосовуються
всі традиційні методи
хірургічних втручань на
структурах сплетення: невроліз, шов
нервового стовбура,
аутонейро-пластика, невротизація.
Вибір методу визначається
характером травми, рівнем,
протяжністю і давністю
пошкодження. Основну складність
представляє хірургічне
лікування тотальних пошкоджень ПС
при тракционном механізмі травми,
при пошкодженні на великому
протягом з відривом корінців
спинного мозку. Позитивний
результати відновлення функції
пошкодженого ПС після
оперативного втручання на його
структурах мали місце у 59,7%
оперованих хворих.
З метою
відновлення функції активного
згинання передпліччя при
травматичному пошкодженні
верхнього відділу ПС нами широко
використовуються операції
транспозиції функціонально
сохранних м’язів. Обчислити
анатомо-топографічні
особливості, найбільш прийнятною
для транспозиції вважаємо
найширший м’яз спини (ШМС). Застосовуємо біполярну транспозицію
тубулізованого клаптя ШМС на
нервово-судинної ніжці в ложі
віддаленої паралізованої
двоголового м’яза плеча. Операція
проводилася в терміни від 3 місяців
до 10 років з моменту травми. У всіх 36
оперованих за цією методикою
хворих відзначені позитивні
результати відновлення обсягу
і м’язової сили активного згинання
передпліччя. Відмінні результати з
відновленням м’язової сили до 5
балів, обсягу активного згинання
передпліччя 121-15 о, а також хороші з
м’язовою силою до 4 балів і обсягом
активного згинання передпліччя 91-120°
отримані у 91,7% оперованих. У 3 (8,3%)
хворих обсяг активного згинання
передпліччя був менше 90°, сила-3
бали (задовільний
результат). Крім того, у 22 (61,1%)
пацієнтів в пізньому
післяопераційному періоді
з’явилося активне згинання в
плечовому суглобі під кутом від 20° до
80°.
При тотальному
пошкодженні ПС і порушення функції
ШМС з метою відновлення
активного згинання передпліччя нами
проводиться транспозиція
трапецевидной м’язи, функція
якої при цьому виді пошкодження
збережений. У 8 з 9 хворих, яким
була проведена ця операція,
відзначено позитивні результати
відновлення активного згинання
передпліччя.
Треба
підкреслити, що результати
операцій транспозицій м’язів не
залежали від давності травми:
позитивний результат
спостерігалися у хворих,
оперованих в різні терміни, в тому
числі через 10 років після
травматичного пошкодження ПС.
Операції на структурах ПС
виконувалися в терміни до 10-12 місяців
після травми і були позитивні у
59,7% хворих.
Високий
ефективність операцій
транспозицій функціонально
збережених м’язів робить їх більш
прийнятними при травматичних
пошкодженнях ПС, особливо в
віддаленому періоді (більше року)
після травми.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|