|
Резульлтати
комплексного лікування
травматичних ушкоджень плечового
сплетення
Хонда
О. М., Третяк I. Б., Авад М. М.
Iнститут
нейрохірургії ім. акад. А.П.
Ромоданова АМН України, м. Київ,
Україна
Нами
проаналізовано результати
лікування 126 хворих з травматичними
ушкодженнями плечового сплетення.
Лікування проведено в Iнституті
нейрохірургії ім. акад. А.П.
Ромоданова протягом останніх
п“яти років.
Серед причин
ушкодження провідне місце займала
травма, яку було одержано внаслідок
автошляхової пригоди — 98
потерпілих (77,8%). Дванадцять хворих
(9,5%) отримали ушкодження плечового
сплетення внаслідок вивиху головки
плечової кістки.
Прегангліонарний
відрив усіх корінців сплетення
відзначено у 29 (23%) хворих, у 30 (23,8%)
випадках спостерігали
прегангліонарний відрив одного чи
кількох корінців. Ушкодження
плечового сплетення на рівні
ключиці зі змінами за типом аксоно-
та нейротмезису виявлено у 17 (13,5%)
хворих, в інших випадках ушкодження
плечового сплетення було в
надключичній ділянці, на рівні
вторинних пучків та на кількох
рівнях.
Запорукою успіху
лікування хворих з травмою
плечового сплетення було раннє
діагностування, та раннє
хірургічне лікування.
Найінформативнішими методоми
виявились електронейроміографія
та магніто-резонансна томографія.
Раннє хірургічне лікування (до 3 міс
з моменту травми) виконано у 71 (56,3%)
хворого.
Переважно
використовували поєднання
передньобічного надключичного та
підключичного доступів, при
виявленні ушкоджень проксимальних
відділів С8-Д1 спіномозгових нервів
застосовували задній доступ до
плечового сплетення. Залежно від
характеру травматичних змін
плечового сплетення проведено
зовнішній та внутрішній невроліз —
у 44 випадках (34,9%), аутопластику
елементів плечового сплетення — у
27 (21,4%), невротизація — у 59 (46,8%)
випадках, зшивання структур
сплетення виконано у 3 (2,4%) випадках.
Поєднання різних методик
застосовано у 17 оперованіх (13,5%).
У подальшому,
залежно від об“єму відновлення
функції плечового сплетення
проводили транспозицію м“язів
(кивального, трапецієподібного,
триголового м“яза плеча, великого
грудного, круглого
м“яза-привертача (пронатора) та
згиначів пальців) і переміщення
судинно-м“язово-нервових
комплексів (найширшого м“яза
спини).
У
післяопераційний період проводили
відновне лікування як у
стаціонарних, так і амбулаторних
умовах, рекомендували
санаторно-курортне лікування.
Спостереження в динаміці за
перебігом процесів регенерації
дозволяло оцінювати зміни
неврологічного статусу та
електрофізіологічних даних і в
разі необхідності своєчасно
проводити корекцію лікування.
Результати
лікування оцінювали за даними
клініко-неврологічного та
електронейроміографічного
обстеження через 1 рік і більше
після проведення операції.
Позитивних
результатів досягнуто у 109 хворих
(86,5%) — відновлення функції до М3S3
виявлено у 68 (54%); М4S4 — у
40 (32%) оперованих.
Комплексний
підхід, що полягає у ранній
всебічній діагностиці та
адекватному хірургічному
лікуванні, проведенні відновного
лікування та динамічному
спостереженні за станом
регенерації у післяопераційний
період та, в разі необхідності,
своєчасному виконанні коригуючих
операцій, дозволяє поліпшити
результати лікування хворих з
травматичними ушкодженнями
плечового сплетення.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|