|
Корекція
порушень периферичної
гемодинаміки
після хірургічного лікування
травматичних ушкоджень
серединного і ліктьового нервів на
передпліччя
Ломако Л. А.,
Дунаєвська С. Г.
Інститут
нейрохірургії ім. акад. А. П.
Ромоданова АМН України, м. Київ,
Україна
Проведено аналіз
даний
клініко-реовазографічного
дослідження 60 хворих,
оперованих з приводу
наслідків травматичного
пошкодження серединного і ліктьового
нервів в області передпліччя. Операція з приводу невропраксії
проведена 14 хворим,
аксонотмезису-20, нейротмезису —
26. До операції при
реовазографічних дослідженнях
у всіх хворих виявлено різною
ступеня вираженості дефіцит
пульсового кровонаповнення
судин в зоні іннервації
пошкоджених нервів. Поряд з
традиційним комплексом
відновного лікування
травматичних пошкоджень нервів,
що включає заходи в
післяопераційний період,
спрямовані на боротьбу з болем,
набряком, запаленням, які прямо
або опосередковано покращували і
гемодинаміку, ми виявили
виразну корекцію
гемодинамічних порушень
завдяки поєднаному застосуванню в
ранній післяопераційний період
активного антиоксиданту
кверцетину і низькоенергетичної
гелій-неонової лазеропунктури. Зіставлені результати
клініко-реовазографічних
досліджень через 1-2, 2-6, 9-12 міс
після операції. Після зовнішнього або
внутрішнього невролізу як
самостійного виду операції у
переважаючого числа хворих
основної групи інтенсивність
пульсового кровонаповнення
відновлювалася в терміни до 2 міс
після операції, причому майже у
половини-до кінця першого місяця
післяопераційного періоду, тоді
як майже у половини хворих
контрольної групи воно затягнулося
понад 2 міс. В основній групі менше
стійкими були порушення
гемодинаміки і після операції
зшивання нерва. Реовазографічно
встановлено, що розвивається
після операції фаза гіперемії в
основній групі купировалась через
7-10 днів, тоді як у контролі —
тільки через 12-18 днів. У хворих
основної групи рідше зустрічався і
швидше відновлювався
дисоційований тип зміни
тонусу судин різної ланки. В
перші 2-3 міс після операції у всіх
хворих ще зберігалися явища
порушеного венозного відтоку,
однак у хворих основної групи
вони спостерігалися на тлі
підвищеного тонусу судин
артеріоло-венозної ланки, а в
контролі – на тлі гіпотензії, що
уповільнювало терміни відновлення
інтенсивності пульсового
кровонаповнення. До 6-го місяця після
операції гемодинамічні
показники нормалізувалися у 80%
хворих основної групи, в контролі
– у половини хворих. Через 9-12 міс
після операції значної
асиметрії інтенсивності
пульсового кровонаповнення
судин в зоні Автономної
іннервації серединного і ліктьового
нервів не виявляли. Коефіцієнт
асиметрії основних амплітуд
реовазограмм других і п’ятих
пальців кистей дорівнював (12,4±0,5) % у
хворих основної групи і (14,5±0,7)% —
у контролі. Мабуть, поєднане
застосування кверцетину і
гелій-неонової лазеропунктури
сприяє значному
поліпшення обмінних процесів в
м’язах, оскільки тільки у хворих
основної групи до 12-го міс після
операції зшивання нерва значущих
атрофій м’язів, іннервованих
серединним і ліктьовим нервами, не
спостерігатися.
Реовазографічні
дані корелювали з динамікою
відновлення порушень рухів
і чутливості. Поряд з урахуванням
особливостей внутрішньоствольної
будови нервів, зокрема
вираженості межпучковой
сполучної тканини, що впливає на
вибір нервового шва, в
залежності від виду шва нерва
застосування в ранній
післяопераційний період
кверцетину і гелій-неонового
лазерного випромінювання у вигляді
лазеропунктури збільшувало число
позитивних результатів на 6-9%.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|