|
Використання
екстракраніальної невротизації
при застарілих ушкодженнях
лицевого нерва
Третяк I.Б.
Iнститут
нейрохірургії ім. акад. А.П.
Ромоданова АМН України, м. Київ,
Україна
Ушкодження
лицевого нерва призводить до
значного косметичного дефекту,
психологічно важко переноситься
хворими, часто виникають суттєві
професійні обмеження. Тому питання
підвищення ефективності лікування
хворих з патологією лицевого нерва
постійно привертає увагу
клініцистів різного фаху. Особливо
проблематичним є досягнення
задовільних функціональних
результатів лікування у хворих із
застарілими ушкодженнями (понад 12
міс) лицевого нерва.
У випадках
застарілих ушкоджень лицевого
нерва переважно використовують
різні види м“язової пластики, до
невротизації (зшивання дистального
відрізка ушкодженого лицевого
нерва із іншим функціонуючим
руховим нервом) більшість фахівців
відносяться досить стримано.
Проведено аналіз
результатів лікування 21 хворого із
застарілими ушкодженнями лицевого
нерва, що перебували на лікуванні у
відділенні відновної
нейрохірургії з 1990 по 1998 рр. У 14
хворих термін давності ушкодження
був у межах від 1 року до 2 років, у 4
хворих — понад 2 роки, та у 3 — понад
5 років.
Для невротизації
лицевого нерва найчастіше
використовували нисхідну гілку
під“язикового, гілку додаткового,
що іннервує
грудинно-ключично-соскоподібний
(кивальний) м“яз, передні гілки II
шийного нерва. Анатомічні
особливості додаткового нерва не
завжди дозволяють використовувати
ізольовано одну з його гілок для
виконання прямого анастомозу з
лицевим, тому з метою подолання
діастазу використовували
аутотрансплантати шкірних нервів.
За такою методикою проведено 7
операцій. Відновлення функції усіх
3 основних гілок лицевого нерва
спостерігали лише у 2 випадках.
Обмежене відновлення функцій після
невротизації за цією методикою
зумовлене тим, що загальна площа
фасцикул лицевого нерва у 2-4 рази
більша, ніж загальна площа фасцикул
нерва-донора. Перші ознаки
відновлення спостерігали через 5-6
міс після операції, максимально
клінічний ефект невротизації
проявлявся через 10-14 міс.
Застосування
мікрохірургічної техніки дозволяє
одночасно використовувати
декілька нервів-донорів, випадання
функції котрих суттєво не
позначається на неврологічному
статусі. Для невротизації
використовували нисхідну гілку
під“язикового та гілку
додаткового, нисхідну гілку ХII та
передні гілки II шийного, чи всі 3
нерва-донора одночасно. Такий вид
операції проведено у 10 хворих. У
всіх випадках досягнуто певного
позитивного результату. Настає
відновлення функції
м“яза-підіймача кута рота,
колового м“яза рота, поліпшується
закривання ока, усувається
асиметрія обличчя, зникають
запальні явища рогівки ока. Уразі
необхідності додатково проводили
пластичні коригуючі операції.
Iншим варіантом є
використання як нерва-донора обох
гілок додаткового нерва і
одномоментна невротизація
дистального кінця останнього
нисхідною гілкою під“язикового
нерва чи II шийним нервом. За даною
методикою проведено 4 операції. В
останньому випадку неврологічний
дефіцит, що виникає в наслідок
випадання функції n. accesorius,
поступово зменшується в міру
реіннервації трапецієвидного
м“яза нервовими волокнами
нисхідної гілки ХII нерва. Перші
клінічні ознаки відновлення
функції лицевого нерва після його
невротизації згаданим методом
проявлялись вже через 3 міс.
Ослаблення функції
трапецієвидного м“яза суттєво не
позначається на функції верхньої
кінцівки. Значним негативним
моментом методу є синергічне
скорочення мімічних м“язів при
напруженні м“язів плечового поясу.
Явища синергізму спостерігалися
протягом 4 років після відновлення
функції лицевого нерва.
Загалом
позитивних результатів при
застарілих ушкодженнях лицевого
нерва (відновлення функції
мімічних м’язів до М3 та вище)
досягнуто у 18 випадках (85.7%). У всіх
хворих досягнуто значного
косметичного ефекту та зменшення
запальних явищ кон“юнктиви і
рогівки ока.
Таким чином,
одночасне використання декількох
нервів-донорів суттєво впливає на
відновлення функції лицевого
нерва, а в поєднанні з методами
динамічної та статичної корекції
обличчя значно розширює можливості
хірургічнго лікування при
застарілих ушкодженнях лицевого
нерва.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|