|
Ятрогенні
пошкодження променевого нерва в
області плеча
Сулий Н.Н.,
Атанасов О.М., Лузан Б.Н., Фомін Г.М.
Інститут
нейрохірургії ім. акад. А. П.
Ромоданова АМН України, м. Київ,
Україна
У теперішній час
лікарські діагностичні помилки,
а також помилки при хірургічній
обробці ран і операціях,
призводять до травм променевого
нерва зустрічаються досить часто.
Тому проблема дослідження
зазначеного виду патології є
актуальний.
Теперішнє
повідомлення засноване на аналізі
спостереження за 250 хворими з
травматичним пошкодженням
променевого нерва, які знаходилися
на обстеженні та лікуванні в
Інституті нейрохірургії з 1990 по 1997
г. у 32 (12,8%) хворих травматичне
пошкодження виникло в результаті
помилкових дій медичного
персонал.
Механізм розвитку
ятрогенних травм променевого нерва
поліетіологічні: вони можуть
виникати в результаті
механічних пошкоджень, ішемії
нервового стовбура або впливу на
нього різних хімічних речовин.
У 32 постраждалих причинами
ятрогенних травм були: пошкодження
променевого нерва при
металоостеосинтез переломів
плечової кістки – у 21 (65,6%) хворого;
накладення джгута на верхню третину
плеча – у 3 (9,4%) хворих;
постиъекционные пошкодження-у
5(15,6%). У 2 (6,3%), з решти хворих
пошкодження були отримані при
вправленні вивиху головки плечової
кістки, у 1 (3,1% — – при видаленні
пухлина. У літературі описані також
випадки пошкодження променевого нерва
при видаленні секвестрів плечової
кістки та ін.
При клінічному
обстеженні паретичне
стан променевого нерва
визначали на підставі
виявлення обмеженого обсягу
рухів, обмеження м’язової
сили у відповідних групах
м’язів, порушення чутливості в
зоні поширення нерва,
відсутності або зниження рефлексів
(триголовий м’язи, карпорадіальний
рефлекс), гіпотонії або атрофії
задньом’язових груп плеча і
передпліччя, вегетативних
розлад. Клінічний
обстеження доповнювали
електродіагностика,
електронейроміографією та іншими
методами дослідження.
Питання про вибір
методу і оптимальних термінів
лікування є особливо важливим і
повинен вирішуватися тільки після
визначення характеру і ступеня
пошкодження нервового стовбура.
Лікувальна тактика
при ятрогенних пошкодженнях
променевого нерва складалася з двох
етап. Спочатку хворим призначили
консервативне лікування
(медикаментозна терапія,
фізіотерапевтичні процедури,
лікувальна гімнастика, масаж,
спостереження нейрохірурга в
динаміка). При відсутності
позитивного ефекту
(відсутні ознаки
відновлення функції кінцівки,
зберігається неврологічна
картина паралічу нерва) протягом 4-6
нед проводили оперативне
втручання. Тривалий
вичікувальна тактика призводить до
розвитку атрофії і контрактур, що
погіршує прогноз.
Серед 27
оперованих хворих у 14 (51,9%)
вироблено зшивання
пошкодженого нерва, у 4 (14,8%) —
аутопластика і у 9 (33,3% — – невроліз
променевого нерва.
В цілях
профілактики ятрогенних
пошкоджень променевого нерва
необхідно проводити наступні
захід:
1.Підвищувати
неврологічну настороженість
хірургів і травматологів при
надання ними медичної допомоги.
2.При оперативних
втручаннях враховувати
топографо-анатомічні
особливості, по можливості
користуватися типовими доступами.
3.Під час
оперативних втручань
здійснювати постійний
візуальний контроль за променевим
нервом на всіх етапах операції.
4.При виконанні
остеосинтезу особливу увагу
слід приділяти правильному вибору
методу фіксації і точному
технічному його здійсненню.
5. При
використанні джгута (гумового
бинта, і т. д.) необхідно
контролювати перетягуючи
кінцівка, скільки часу пройшло
з моменту його накладення.
6.Ін’єкція
виконувати в безпечних зонах.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|