|
Співвідношення андрогенів і глюкокортикоїдів
у хворих
із важкою черепно-мозковою травмою
Шевага B.М., Романишин Я.М., Нетлюх А.М.
Державний медичний університет,
м. Львів, Україна
У патогенезі черепномозкової травматичної хвороби серед інших факторів
важливу роль відіграють зрушення гормонального балансу в системі гіпоталамус-гіпофіз-надниркові
залози (Курако Ю.Л., Букіна В.В., 1989). Визначення екскреції чи рівня
в крові кортикостероїдів, АКТГ за цих умов має велике значення, однак,
враховуючи те, що, за даними Я.М.Романишина (1992), біологічна активність
кортикостероїдів залежить від рівня в організмі андрогенів, для оцінки
важкості порушень у системі адаптації і для розуміння патогенезу черепномозкової
травми необхідно враховувати співвідношення андрогенів і глюкокортикоїдів
в організмі. При легкій черепномозковій травмі встановлено зниження цього
показника (Гук А.П., 1997). Даних про такі співвідношення при важкій черепномозковій
травмі в літературі не виявлено.
Мета роботи — визначення закономірності змін співвідношення екскреції
андрогенів і глюкокортикоїдів при важкій черепно-мозковій травмі.
Визначали відношення вмісту сумарних 17-кетостероїдів (17-КС) до 17-кетогенних
стероїдів (17-КГС) у добовій сечі за методом Норімберскі в модифікації
Ю.В.Кулачковського і Б.С.Мар’єнка (1964). Обстежено 25 хворих (20 чоловіків
і 5 жінок) з важкою черепно-мозковою травмою віком від 20 до 65 років.
Оцінку рівня екскреції гормонів з сечею проводили на 1, 2, 3, 7, 10, 15-ту
і 20-ту добу, а також через 1 і 2 міс після травми. Контролем були 20 практично
здорових чоловіків такого ж віку. Статистичний аналіз даних проводили за
Стьюдентом — Фішером. Хворі отримували комплексне лікування, в тому числі
дексаметазон (8 мг внутрішньовенно 3 рази в день протягом 8—10 днів).
Встановлено, що відношення 17-КС/17-КГС у обстежених хворих порівняно
з даними контролю (0,71+0,02) знижується, досягаючи мінімуму (0,18+0,03)
на 2-гу добу після травми, на 7-му добу підвищується майже до рівня контролю,
а з 10-ї доби знову знижується з другим мінімумом на 15-ту добу (0,27+0,07).
З 20-ї доби відношення КС/КГС вдруге підвищується і через 1 міс відновлюється
до рівня контролю.
Таким чином, з наведених даних видно, що при важкій черепномозковій
травмі відбуваються фазні зміни величини відношення 17-КС/17-КГС: різке
зниження на 2-гу добу після травми, поступове підвищення до 7-ї доби, повторне
зниження до 15-ї доби і поступове відновлення через 1 міс після травми.
Перше зниження відношення 17-КС/17-КГС (2-га доба) зумовлене різким підвищенням
рівня глюкокортикоїдів, друге (15-а доба) — підвищенням рівня глюкокортикоїдів
і зниженням рівня андрогенів. Врахування змін співвідношень андрогенів
і глюкокортикоїдів може відігравати важливу роль в оцінці важкості і прогнозу
травматичної хвороби головного мозку та у визначенні показань до гормональної
терапії.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|