Робота Житомирського обласного нейрохірургічного відділення в умовах реорганізації системи охорони здоров’я

Випуск 5’1998 · Організаційні питання розвитку нейрохірургічної служби в Україні

Робота Житомирського обласного нейрохірургічного відділення в умовах реорганізації системи охорони здоров’я

Робота Житомирського обласногої
нейрохірургічного відділення


в умовах реорганізації системи
охорони здоров’я

Ковбасюк Б. П., Гордійчук В. П.

Житомирська обласна лікарня ім.
О. Ф. Гербачевського, м. Житомир, Україна

В зв’язку зі значним зменшенням державного фінансування закладів охорони
здоров’я, останніми на місцях здійснено низку організаційних заходів, щоб
в цих умовах зберегти основні медичні структурні підрозділи та кадри і
одночасно не погіршити якість надання медичної допомоги населенню, особливо
спеціалізованої.

З 1996 р. обсяг фінансування лікувальних закладів у Житомирській області
залежив від кількості функціонуючих лікарняних ліжок, яку було скорочено
в цілому на 3489, в тому числі кожне відділення обласної лікарні було скорочено
на 10 ліжок.

На базі нейрохірургічного відділення обласної лікарні створено нейрохірургічний
центр, до складу якого входять нейротравматологічний пункт, відділення
на 30 ліжок. 10 з цих ліжок можуть бути використані для лікування дітей
із природженими вадами розвитку і травмами нервової системи. На цих же
ліжках лікують хворих, оперованих з приводу геморагічних інсультів.У центрі
працюють 8 лікарів — нейрохірургів.

Нейротравматологічний пункт працює в цілодобовому режимі, середньорічне
навантаження — 5000 потерпілих. Він обслуговує територію з населенням 350
000 осіб. Цілодобово працюють клінічна та біохімічна лабораторії, рентгенологічний
кабінет і комп’ютерний томограф (СРТ — 1010). Сюди госпіталізують усіх
хворих із травмами нервової системи, поєднаними травмами.

У нейрохірургічне відділення госпіталізують хворих, які потребують оперативного
втручання з приводу переломів черепа чи внутрішньочерепних гематом; з тяжкими
поєднаними травмами, або потерпілих, які потребують лікування в реанімаційному
відділенні. Всіх інших направляють на стаціонарне лікування в територіальні
медичні об’єднання м.Житомира або на амбулаторне лікування.

У центрі лікують дітей з черепно-мозковими і спінальними травмами, новоутвореннями
мозку, проводяться операції з приводу природжених аномалій розвитку центральної
нервової системи і гідроцефалії. За рік прооперовано 37 дітей.

Відбір хворих із геморагічними інсультами для оперативного лікування
проводять нейрохірурги в районних територіальних медичних об’єднаннях міста
та області. За показаннями хворих переводять в нейрохірургічне відділення,
де їм виконують комп’ютерну томографію голови, каротидну або вертебральну
ангіографію, а за необхідності — МРТ головного мозку. Після цього вирішують
питання щодо оперативного лікування хворих.

Одним з важливих методів інтенсифікації роботи відділення є проведення
планових оперативних втручань в день госпіталізації хворого в стаціонар.
Для цього в поліклініці хворому проводять всі додаткові методи обстеження:
комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, доплерографію,
аналізи крові, ЕКГ, консультації суміжних спеціалістів. Після цього хворого
оглядає анестезіолог і вирішує питання щодо методу знеболювання.

Така організація праці дала змогу скоротити ліжко-день до операції до1,6.

Перші дні після операції хворі обов’язково знаходяться в спеціально
відкритому в лікарні відділенні реанімації і інтенсивної терапії, де разом
із післяопераційним медикаментозним лікуванням проводять профілактику ускладнень,
ранню реабілітацію.Це скоротило післяопераційний ліжко-день до 12,5 днів
(замість 17,8 у 1995 р.).

Всі ці заходи дали можливість в умовах економічної кризи не погіршити
надання нейрохірургічної допомоги населенню області, про що свідчать такі
факти. У 1997 р. порівняно з 1995 р. (відділення на 40 ліжок) кількість
пролікованих хворих збільшилася в 1,2 разу, середній ліжко-день скоротився
з 17,5 до 12,2 днів, обіг ліжка збільшився з 19,2 до 25,7 разу, летальність
зменшилася з 2,1 до 1,2%, хірургічна активність зросла з 44,6 до 74%, післяопераційна
летальність зменшилася до 5,6%, середній ліжкодень оперованого хворого
склав 13,9 (замість 23,3 у 1995 р.).

Таким чином, завдяки використанню сучасних методів діагностики в умовах
поліклініки в поєднанні з інтенсифікацією роботи у відділенні, а також
суворому відборі хворих для госпіталізації та проведенню ранньої реабілітації
вдалося поліпшити результати лікування нейрохірургічних хворих у сьогоднішніх
умовах.


Попередня стаття


|

Наступна стаття



До змісту

>>До наступного розділу>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску