Особливості поширення первинних пухлин спинного мозку і хребетного стовпа з урахуванням наслідків аварії на ЧАЕС Дзяк Л.А., Розенфельд Л. Г., Куликова Ф. І., Мосійчук Н. м.

Випуск 1(8)’1999

Особливості поширення первинних пухлин спинного мозку і хребетного стовпа з урахуванням наслідків аварії на ЧАЕС Дзяк Л.А., Розенфельд Л. Г., Куликова Ф. І., Мосійчук Н. м.

БЮЛЕТЕНЬ
Української Асоціації Нейрохірургів
 
Випуск 1(8)’1999

Про журнал

Список номерів

В форматі PDF

Умови публікації

УДК 616.832-089(048)

Особливість
поширення первинних
пухлин спинного мозку і
хребетного стовпа з урахуванням
наслідків аварії на ЧАЕС

Дзяк
Л. А., Розенфельд Л. Г., Куликова Ф. І.,
Мосійчук Н. М.

Дніпропетровський
державна медична
академія, Обласна клінічна лікарня ім.І. І. Мечникова,
м. Дніпропетровськ, Україна

Ключовий
слова: пухлини
спинного мозку і хребетного
стовпа, епідеміологія пухлин
центральна нервова система,
злоякісні пухлини, саркоми,
аварія на ЧАЕС.

Для України
проблема вивчення поширення
пухлин в 90-і роки набуває
особливу гостроту у зв’язку з аварією на
ЧАЕС (1986р.), імовірно
сприяє зростанню
онкологічних захворювань
різної природи та локалізації [1,4,5,7-12].

Первинний
пухлини спинного мозку, за даними
літератури, є досить
рідкісним захворюванням. Вони
складають 10-12% від числа всіх
пухлин ЦНС, 1,3 випадки на 100 тис.
населення на рік. При цьому
інтрамедулярні пухлини
зустрічаються ще рідше-0,7 – 1 випадок на
100 тис. населення на рік [2-4, 14, 13].
Первинні інтрамедулярні
пухлини частіше розвиваються в молодому
віці і становлять 16-18% від числа
всіх пухлин спинного мозку [6].
Серед первинних пухлин спинного
мозку переважають
екстрамедулярні, з них
інтрадуральні зустрічаються
приблизно в 2,5 рази частіше, ніж
екстрадуральні [2].

Поширення
пухлин ЦНС, за даними різних
авторів [12], значно варіює,
що пов’язано з різними завданнями,
що стояли перед дослідниками, а
також методом збору матеріалу. Ряд
авторів засновують свої висновки
на клінічному матеріалі, не
враховуючи пухлини, виявлені
тільки на аутопсії. У нашому
дослідженні при вивченні
поширення первинних
пухлин спинного мозку і
хребетного стовпа в
Дніпропетровської області протягом
20 років (1979-1998рр.) застосований
аналогічний підхід.
Проаналізовано 462
верифікованих випадку зазначеної
патологія. Хворі перебували на
стаціонарному лікуванні в 1-му
нейрохірургічному відділенні
Обласної клінічної лікарні ім.І. І. Мечникова
або обстежені в обласній
консультативній поліклініці та
Обласному діагностичному центрі м. Дніпропетровська.

Установлений,
що переважна більшість
первинних пухлин спинного мозку
і хребетного стовпа доводилося
на вік 40-60 років (44,8%), а 70,3% всіх
пухлин розвинулися у хворих в
віці від 20 до 60.
Нейроепітеліального пухлини
зустрічалися майже однаково у
чоловіків і жінок, частіше у віці до
40 років. У осіб похилого віку
переважали епендимоми. 89,5%
інтрамедулярних пухлин
доводилося на епендимоми і
астроцитоми. Загалом інтрамедулярні
пухлини становили 17,1% від числа
всіх первинних пухлин.

Інтрадуральні
екстрамедулярні пухлини були
представлені переважно
менінгіомами і невриномами.
Менінгіоми (27,3% від числа всіх
первинних пухлин, 42,1% від числа
інтрадуральних екстрамедулярних)
спостерігалися найчастіше у жінок
середнього та похилого віку,
співвідношення чоловіків і жінок-1:6 (по
даними клініки Мейо, у жінок вони
розвиваються дещо частіше-1:10, в
решті наші дані узгоджуються
з даними літератури) [1].
Невриноми
розподілялися серед чоловіків і
жінок майже однаково (1: 1,04). Вони
спостерігалися у віці від 20 до 82 років
(дещо частіше у осіб у віці 20-40
років) і становили відповідно 22,5%
від числа всіх первинних пухлин, 34,7%
– від числа інтрадуральних
екстрамедулярних.

Екстрадуральні
пухлини становили 18% від загального
кількість. Пухлини типу ” пісочних
годин” розглядали
диференційовано. При наявності
інтра – та екстрадурального
компонентів вони входили в групу
інтрадуральних пухлин, тільки
екстрадуральні з проникненням
пухлини через міжхребцеве
отвір в епідуральний
простір – в групу
екстрадуральних. Співвідношення інтра-
і екстрадуральних пухлин-3,5: 1.

Питома вага
злоякісних пухлин серед
всіх первинних склав 18%,
інтрамедулярних-39,2%,
інтрадуральних екстрамедулярних –
10,2%, екстрадуральних, включаючи
параспінальні пухлини типу ” пісочних
годин”, – 30% (рис.1).

Представляти
інтерес розподіл питомої
ваги злоякісних первинних
пухлин спинного мозку і
хребетного стовпа по роках (рис.2).
Коливання даного показника до 1994
р. не виходили за межі 11,2-18,2%, а в
1994 р. спостерігався різкий стрибок
питомої ваги злоякісних
пухлин-38,1%. У наступні роки (до
1998р.) відзначалося деяке зниження
показника до 34,6-25,8%, проте він не
досягав початкового рівня.

Аналіз
структури злоякісних
пухлин показав, що вказаний
стрибок був викликаний зростанням питомої
ваги різних сарком.

На
наведеній діаграмі (див.рис.2)
видно безумовну відповідність
зростання питомої ваги сарком в
післячорнобильські роки росту
питомої ваги всіх
злоякісних пухлин. При цьому
відстрочений характер реакції на
радіаційний вплив (8-10 років)
узгоджується з даними про зростання
сарком і захворювань кровотворної
тканини після атомних вибухів в
Хіросімі та Нагасакі. Пухлина
кровотворної тканини, що мали зв’язок
зі спинним мозком і хребетним
стовпом, в нашому дослідженні
дещо частіше зустрічалися в 1986 і
1994рр. (відповідно 12,5 і 7,4%).

Коливання
питомої ваги пухлин
нейроепітеліального ряду,
анапластичних неврином по роках
незначні, нерізко виражені
піки відзначалися відповідно в
1996 і 1997рр.

Частота
первинних пухлин спинного мозку
на 100 тис. населення на рік в середньому
за 20 років спостереження (1979-1998рр.)
склала 6,14, з урахуванням наведених
вище даних розподілу по роках
у період з 1979 по 1993р. – 5,6, з 1994 по 1998р.
– 7,7. Для злоякісних пухлин
ці показники дорівнюють
відповідно 1,18, 0,78 і 2,4.

Таким чином,
проведений аналіз дозволив
встановити особливості
локалізації та поширення
первинних пухлин спинного мозку
і хребетного стовпа
відповідно їх гістологічної
структура. Звертає на себе
увага значне зростання
питомої ваги злоякісних
пухлин (преімуществнно сарком)
зазначеної локалізації в 1994-1998рр.,
через 8-14 років після впливу на
населення іонізуючої радіації.

Список
література

  1. Ахадов Т. А.,
    Кравцов А. К., Сачкова і. Ю. магнітно-резонансна
    томографія при пухлинах
    спинного мозку / / Вопр.
    нейрохірургія. – 1996. – N1. – С. 30-32.
  2. Іргер І. М. Нейрохірургія.- М.: Медицина, 1982.
    – 431с.
  3. Міжнародна класифікація онкологічних
    хвороб (МКБ-О). – 2-е вид. –
    Женева, 1995. – С. 112.
  4. Загальне керівництво по радіології / під
    ред. Holger Pettersson MD. – Lund, Sweden, 1995. – Т.1.
    – 668c.
  5. Полiщук М.Є.
    Сучасний стан та перспективи
    розвитку спiнальної нейрохiрургiї
    // Бюлетень УАН. – 1998.- N6. – С.136-137.
  6. Роздольський
    І. я. пухлини спинного мозку і
    хребет.- Л.: Медгіз, 1958. –
    196 c.
  7. Рогожин
    В.А.,Іванов А.П.
    Перший досвiд
    застосування в Українi
    парамагнiтного контрастного
    препарату “Магневiст” //
    Укр. радіол. журн. – 1996. – N2. – С.153-155.
  8. Розенфельд
    Л.Г., Дзяк Л. А., Кулікова Ф. Й. Магнітно-резонансна томографія
    у діагностиці інтрадуральних
    пухлін спинного мозку / / Медичні
    перспективи. – 1997. – N 4. – С. 61-63.
  9. Розенфельд
    Л.Г., Дзяк Л.А., Кулікова Ф.Й.

    Променевi методи дослiдження
    при екстрадуральних пухлинах
    хребта з мiєлорадикулярною
    компресiєю //Там же. – 1997. – T.II, N4.-
    С.63-66.
  10. Розенфельд
    Л.Г., Кулікова Ф.Й., Новічіхін О.В.

    Динамiчний МРТ-монiторинг при
    пухлинах спинного мозку // Укр.
    радіол. журн. – 1998. – N2. – С.123-125.
  11. Ель-Хорр
    А. А., Оглезньов К. Я., Григорян Ю. А.
    та ін . Магнітно-резонансна
    томографія в діагностиці
    інтрамедулярних пухлин / / Вестн.
    рентгенол. і радіол.- 1994.-N 5.-C.11-16.
  12. Ярцев В. В.,
    Коршунов А. Г., Непомнящий А. Г. деякі аспекти
    епідеміології та класифікації
    пухлин нервової системи //
    Вопр. нейрохірургія. – 1997.- N3. – С. 9-13.
  13. Biering-Sorensen F., Pedersen V.,
    Clausen S.
    Epidemiology of spinal cord lesions in
    Denmark // Paraplegia. – 1990.- V.28, N2. – P.105-118.
  14. Fogelholm R., Uutela T., Murros K.
    Epidemiology of central nervous system neoplasms. A
    regional survey in Central Finland // Acta neurol. scand.
    – 1984. – V.69, N3. – P.129-136.

Особливості
поширення первинних пухлин
спинного мозку та хребта з
урахуванням наслідків аварії на
ЧАЕС

Дзяк
Л.А., Розенфельд Л. Г., Кулікова Ф. Й.,
Мосійчук Н.М.

Проаналізовано
462 випадки первинних пухлин
спинного мозку та хребта за 20 років
(1979-1998рр.), їх розподіл за віком,
статтю, гістологічною будовою та
анатомічною локалізацією (інтрамедулярні,
інтрадуральні екстрамедулярні,
екстрадуральні). Визначено питому
вагу злоякісних пухлин.
Проаналізовано поширення у різні
роки з урахуванням останнього
показника. Виявлено значне
збільшення питомої ваги злоякісних
пухлин через 8 років після аварії на
ЧАЕС, здебільшого за рахунок
різноманітних сарком.

The pecularities of primary
spinal tumors according the Chernobyl catastrophe consequencis

Dzyak L.A., Rosenfeld L.G.,
Kulikova F.I., Mosichuk N.M.

On the basis of 462 observations of primary
spinal tumors in the period of 20 years (1979-1998) the
regularities of primary spinal tumors according to age, sex,
histologic structure and anatomic localization (intramedullary,
intradural extramedullary, extrdural) have been established and
proportion of malignant tumor was determined. Distribution of the
tumors in every year taking into consideration the latter index
have been analysed. The proportion of malignant tumor was found
to considerably increase in 8 years after the Chernobyl
catastrophe, mainly at the account of various sarcomas.


<<До попередньої статті<<

До змісту

>>До наступної статті>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску