Динаміка психічного стану у хворих на епілепсію в процесі лікування стереотаксичними операціями Канюка ю. і., Дудар г. к.

Випуск 1(8)’1999

Динаміка психічного стану у хворих на епілепсію в процесі лікування стереотаксичними операціями Канюка ю. і., Дудар г. к.

БЮЛЕТЕНЬ
Української Асоціації Нейрохірургів
 
Випуск 1(8)’1999

Про журнал

Список номерів

В форматі PDF

Умови публікації

УДК 616-036:616.89:616.853-089.11

Динаміка
психічного стану у хворих
епілепсією в процесі лікування
стереотаксичними операціями

Канюк
Ю. І., Дудар Г. К.

Інститут
нейрохірургії ім. акад. А. П.
Ромоданова АМН України, м. Київ,
Україна

Ключовий
слова: епілепсія, мислення,
пам’ять, емоції, дисфорії,
дратівливість, агресивність,
амігдалектомія.

Нейрохірургічний
втручання при епілепсії грає
важливу роль, особливо при
неефективності медикаментозного
лікування [1, 4, 5].

Обстежений
186 хворих на епілепсію. Етіологія
захворювання була наступною:
черепно-мозкова травма-у 102
хворих, нейроінфекція-у 69,
причина епілепсії не встановлена –
у 15.

Поліморфний
епілепсія діагностована у 85%
хворих (комбінація нападів:
великих судомних, малих,
епілептичних автоматизмів,
дисфорій та ін.). У 5% пацієнтів
відзначалися лише епілептичні
автоматизми, у 10% – великі чи малі
припадок.

Тривалість
анамнезу – від 2-3 до 20 років. Характер
операції-кріоамігдалектомія з
освітою 1-2 вогнищ
кріодеструкції і наступним
медикаментозним лікуванням.

Термін
спостережень – від 6 міс до 2 років.

Метод
обстеження: клінічні
спостереження, експериментально-психологічні
дослідження за методиками і. А. Поліщука,
Д .Векслера [2, 3].

У всіх
хворих до операції відзначалися
відхилення в психічному статусі
різного ступеня вираженості, в
зокрема зниження інтелекту (аналітико-синтетичної
функції), в’язкість мислення,
схильність до деталізації та ін. Ці
відхилення коливалися від
незначно виражених до грубих
(епілептичне недоумство).

Спостерігатися
також і значні мнестичні
порушення, в першу чергу
словесної пам’яті, особливо
довгостроковий. Менше страждала
зорова пам’ять, хоча і вона
нерідко була явно зниженою.

Емоційний
порушення проявлялися підвищеною
дратівливістю, схильністю до
вибух гніву. Нерідко вони
поєднувалися з агресивними
тенденція.

У ряду
хворих спостерігалася значна
розгальмованість зі зниженням
критики, іноді з
гіперсексуальністю.

Після
операції Динаміка епілептичних
проявів була наступною:

  1. у 63,3%
    хворих припадки зникали на
    період від 1 до 3 міс. В
    надалі у 1/3 хворих вони
    поновлювалися, але в
    більшості випадків виникали
    рідше, трансформуючись в
    абортивні або малі напади
    типу petit mal.
  2. у 26,6%
    хворих відзначено значне
    уражень нападів до 1 в 2-3 міс.
  3. у 10,1%
    хворих операція не дала
    ефект.

Така
чином, ефективність лікування
епілепсії стереотаксическими
операціями в плані зникнення
або уражень нападів досягала 90%
у найближчий після операції період.

Динаміка
психічного стану після
операції була такою: поліпшення
стани психоемоційної
сфери відзначено у 78,2% хворих, її
нормалізація – у 4%, значне
поліпшення-у 52,2%, незначне
поліпшення-у 22% хворих. У 21,8%
психічний стан покращився.

В групу зі
значним поліпшенням
психоемоційної сфери ми, в
відповідно до літературних
даними [4], віднесли і хворих (19,3%), у
яких не було значного
покращення інтелектуально-мнестичної
функції, але зазначалося
значне поліпшення в
емоційній сфері з регресом
агресивності, спалахів люті,
дратівливість. Це в
значній мірі
сприяло нормалізації
поведінки цих хворих і їх
соціальної адаптації.

Аналіз
післяопераційного стану
виявив певний паралелізм
між зникненням або урежением
припадків і регресом психічних
відхилення. Так, у 56% спостережень
відзначено значне поліпшення
інтелектуальних функцій, що
проявилося поліпшенням або
нормалізацією виконання ряду
тестів на визначення рівня
узагальнення понять по родовому
ознакою, зокрема тестів на
виключення сюжетних картин, картин
з помилками художника, рішення
силогізмів, спеціальних
психометричних тестів по
методикою Векслера та ін.

35,5% хворих
продовжують займатися корисною
трудовою діяльністю або навчанням.
У 5 хворих (3 дорослих і 2 дітей)
відзначена нормалізація
психоемоційного стану при
спостереженні за ними протягом 1 року
після операції. Серед дорослих 1
хворий приступив до роботи в
КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО, 2
відновили навчання в Інституті, 2
дітей приступили до занять у школі.
Поліпшення мнестичної функції,
особливо словесної пам’яті, було не
таким значним. Поліпшення
словесної пам’яті, зокрема
довгостроковій, відзначено в 30%
спостережень, зорової-в 50% при
терміни спостереження від 1 до 2 років.

Грубий
емоційні розлади з
різкою дратівливістю,
дисфорією, агресивними
тенденціями відзначені у 20,5% хворих.
Після операції у 19,3% хворих вони в
значній мірі
регресували, що сприяло
нормалізації поведінки цих
хворих (терміни спостереження від 0,5 року
до 2 років). Розгальмованість і
гіперсексуальність, що спостерігалися у 2%
хворих, також регресували
після операції протягом 1-2 років.

Треба
відзначити, що позитивні
результати спостерігалися
переважно при тривалості
анамнезу не більше 5 років, рідкісних
припадках (не частіше 1 протягом 1-2 міс)
і переважанні припадків типу
малої епілепсії.

У 5% хворих і
при давності захворювання 20 років
відзначено задовільний ефект
у плані поліпшення інтелекту і
пам’яті, що спостерігалося при рідкісних
припадках (великих і малих). Однак
у цих хворих і до операції не було
відзначено грубої психічної
деградація.

При
незначному ефекті операції (у
22% хворих) або відсутності такого
(у 10,1%) напади зазвичай починалися в
ранньому дитинстві, нерідко відразу після
народження, відрізнялися великий
частотою (до декількох в день). У
таких хворих нерідко переважали
великі напади, тривалість
анамнезу була більше 5 років, швидко
розвивалася психічна
деградація.

Така
чином, після проведення
стереотаксичних операцій і
подальшого медикаментозного
лікування у 90% хворих на епілепсію
припиняються або урежаются
напади, що істотно покращує
психоемоційний стан цих
хворий. При цьому ефект лікування
залежить від цілого ряду факторів, в
першу чергу від давності
захворювання, віку, в якому
виникають напади, інтенсивності
епілептичного синдрому, частоти
припадків, вираженості
психічних порушень на момент
проведення операції.

За нашими
даними, оперативне втручання
доцільно проводити якомога
раніше при неефективності
медикаментозного лікування і
відсутності вираженого дефекту в
психоемоційній сфері, не
відкладаючи операцію на термін більше 5
років від моменту виникнення
припадок.

Список
література

  1. Лапоногов
    О. А. Стереотаксична
    хірургія в лікуванні хворих
    епілепсією / Бюл. УАН. – 1997. – Вип.3.
    – С. 12-13.
  2. Панасюк
    А. Ю. адаптований варіант
    методики Д.Векслера. – М.:
    МОЗ СРСР, 1993. – 89 с.
  3. Поліщук
    І. А., Видренко А. Е. Атлас для
    експериментальний
    дослідження відхилень в
    психічної діяльності
    людина. – К.: Здоров’я, 1973. – 90 С.
  4. Шрамка М.,
    Ченкелі С. а. епілепсія та її
    хірургічне лікування. –
    Братислава: Веда, 1993. – 290 С.
  5. Яцук С. Л. Стереотаксична
    амігдалектомія в лікуванні дітей,
    хворих на епілепсію / / Вопр.
    нейрохірургія. – 1997. – N3. – С. 27-29.

Динаміка
психічного стану у хворих
епілепсією в процесі лікування
стеретаксичними операціями

Канюка
Ю.І., Дудар Г.К.

Обстежено 186
хворих на епілепсію, переважно
поліморфну. Характер операції –
кріоамігдалектомія. В усіх хворих
до операції відзначалися
різноманітні відхилення в
психічному статусі.

Позитивний
ефект операції – зникнення або
значне зменшення частоти нападів у
найближчий після втручання період –
сягав 90%. Поліпшення
психоемоційного стану відзначено у
78,2% хворих, нормалізація – у 4%,
зокрема поліпшення
інтелектуальних функцій – у 56%
хворих.

Грубі
емоційні розлади з агресивними
тенденціями регресували у 19,3%
хворих (майже в усіх хворих, у яких
вони були до операції).

36% пацієнтів
продовжували працювати або вчитися
після нейрохірургічного втручання.

Dynamics of the
neuropsychological status in patients with epilepsy after
stereotaxic operations

Kanyuka Yu.I., Dudar G.K.

186 patients with epilepsy were operated. Local
destruction of the amygdaloid complex was performed in all
patients, in all patients were the neuropsychological
disturbances. Generally, positive results after operations were
obtained in 78,2% of cases.


<<До попередньої статті<<

До змісту

>>До наступної статті>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску